Некрополь Києво-Печерського монастиря з кінця ХІV до середини ХVІІ століття

У монографії досліджується процес формування некрополю найславетнішого православного монастиря — Києво-Печерської лаври з кінця ХІV до середини ХVІІ століття, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, Руського та Жмудського, а згодом — Речі Посполитої. У праці використано значний масив історичних джерел і узагальнено результати архівних та археологічних досліджень кладовищ монастиря, передовсім його головного храму — Успенського собору, який став усипальницею багатьох литовсько-руських князівських родів, а також впливових родин панів — шляхти. У роботі досліджено види монастирських поховань протягом трьох століть та з'ясовано стан їхнього збереження, а також простежено родинні зв'язки князів та шляхтичів, що знайшли свій останній спочинок у Києво-Печерській лаврі. Текст монографії ілюстровано матеріалами, що безпосередньо стосуються як самих поховань в монастирі, так і життєписів захоронених осіб. Для науковців, викладачів і студентів ЗВО та усіх, хто цікавиться історичною спадщиною України.