Електронне видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України

Алла Гербурт-Йогансен: портрет на тлі епохи і людей

2025-05-20T12:35:48+00:00

У монографії розглянуто творчий доробок яскравих представників мистецького середовища Києва та Харкова 1920–1930-х років, розповідається про думки та настрої українських інтелектуалів у роки великого терору. Розповідь побудовано на архівних матеріалах, які стали безцінним джерелом інформації про відомих особистостей довоєнного Харкова. Дослідження проведено на основі архівних матеріалів Бахметєвської колекції архіву Колумбійського університету та приватного архіву Ганни Щепко і стосується листів Майка Йогансена та Михайла Бойчука до Алли Гербурт-Йогансен та кореспонденції мешканців Ді-Пі таборів.

КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ХУДОЖНІ СТРАТЕГІЇ, ДИСКУРСИВНІ ПРАКТИКИ, ВЕКТОРИ ОСМИСЛЕННЯ

2024-09-10T08:57:35+00:00

Збірник створено за результатами міжнародної науково-практичної конференції «Культура і мистецтво в умовах російсько-української війни: художні стратегії, дискурсивні практики, вектори осмислення», яка відбулася в Інституті проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України (м. Київ) 29–30 травня 2024 року. Матеріали збірника висвітлюють широке проблемне поле, актуальне для культури й мистецтва України. Розглядаються питання мистецької рефлексії війни, трансформації національної ідентичності, форми культурного спротиву, інформаційні та символічні аспекти процесу деколонізації української культури, а також новітні дискурсивні практики, що формують суспільну свідомість в умовах війни. Особливу увагу приділено аналізу художніх стратегій, які допомагають осмислювати травматичний досвід, формувати колективну пам'ять і конструювати перспективи майбутнього крізь призму мистецтва. Також розглянуто актуальні тенденції в арттерапевтичних практиках, що сьогодні залучаються до реабілітації воїнів та всіх українців, які пройшли через травму війни й потребують відновлення душевного здоров'я. Збірник стане корисним для дослідників, викладачів, студентів, митців і всіх, хто цікавиться впливом війни на соціокультурний ландшафт України.

Мистецтво в обороні

2025-05-22T11:51:20+00:00

Видання підготовлене Національною академією мистецтв України за участі наукових колективів Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України та Інституту культурології НАМ України. Матеріали монографії мають на меті показати і проаналізувати складну композицію мистецького процесу в умовах воєнної доби.
Аналітико-критичні, естетико-синтетичні й людинознавчі розвідки широкого тематичного скерування — від історії мистецтва переважно ХХ століття до обставин, що складаються після 24.02.2022, — унаочнюють і поліваріантність пошуку різних видів мистецтва (візуальне і зображальне мистецтво, театр, кіно, музика, архітектура, урбаністика, дизайн та інші), й засвідчують контрасти індивідуальних пошуків, репрезентуючи палітру дослідницьких підходів в українській науці про мистецтво.

Система Курбаса: Реконструкція

2025-05-22T09:36:40+00:00

У пропонованому навчальному посібнику узагальнено результати досліджень, здійснених автором упродовж останніх чотирьох десятиліть, зокрема, й у процесі викладання дисципліни «Історія режисури» у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Національній музичній академії імені П. І. Чайковського та ін. Видання здійснено за фінансової підтримки Благодійного фонду «Центр розвитку мистецької освіти» (Президент Безгін О. І.) при Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.

Некрополь Києво-Печерського монастиря з кінця ХІV до середини ХVІІ століття

2025-05-16T09:49:08+00:00

У монографії досліджується процес формування некрополю найславетнішого православного монастиря — Києво-Печерської лаври з кінця ХІV до середини ХVІІ століття, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, Руського та Жмудського, а згодом — Речі Посполитої. У праці використано значний масив історичних джерел і узагальнено результати архівних та археологічних досліджень кладовищ монастиря, передовсім його головного храму — Успенського собору, який став усипальницею багатьох литовсько-руських князівських родів, а також впливових родин панів — шляхти. У роботі досліджено види монастирських поховань протягом трьох століть та з'ясовано стан їхнього збереження, а також простежено родинні зв'язки князів та шляхтичів, що знайшли свій останній спочинок у Києво-Печерській лаврі. Текст монографії ілюстровано матеріалами, що безпосередньо стосуються як самих поховань в монастирі, так і життєписів захоронених осіб. Для науковців, викладачів і студентів ЗВО та усіх, хто цікавиться історичною спадщиною України.

Театральна культура України

2025-02-09T16:39:38+00:00

Видання фіксує українську театральну термінологію від перших згадок про театральні практики на території сучасної України (літописні джерела ХІ століття) до сучасності. Найбільший масив джерел належить до періоду від початку ХІХ століття, коли відбувалося активне становлення української національної культури, і до 1930-х років, після чого розвиток поняттєвої театральної бази на тривалий час було заморожено. Українську театральну лексику досліджено за періодикою, драматичними творами, публіцистичною та епістолярною спадщиною. Два томи містять понад 8 тис. словниковий статей, перелік джерел з історії українського театру (понад 3,6 тис. позицій) та передмову, що висвітлює теоретичну, методологічну, історичну та археографічну засади праці. Видання адресовано дослідникам культури і мистецтва, а також історикам, філологам і всім тим, хто цікавиться історією української театральної культури

Театральна культура України

2025-02-09T16:55:53+00:00

Видання фіксує українську театральну термінологію від перших згадок про театральні практики на території сучасної України (літописні джерела ХІ століття) до сучасності. Найбільший масив джерел належить до періоду від початку ХІХ століття, коли відбувалося активне становлення української національної культури, і до 1930х років, після чого розвиток поняттєвої театральної бази на тривалий час було заморожено. Українську театральну лексику досліджено за періодикою, драматичними творами, публіцистичною та епістолярною спадщиною. Два томи містять понад 8 тис. словниковий статей, перелік джерел з історії українського театру (понад 3,6 тис. позицій) та передмову, що висвітлює теоретичну, методологічну, історичну та археографічну засади праці. Видання адресовано дослідникам культури і мистецтва, а також історикам, філологам і всім тим, хто цікавиться історією української театральної культури.

«Українські апостоли» Леоніда Тоцького

2025-02-09T15:30:23+00:00

Наукове видання презентує програмну серію мозаїчних робіт українського художника Леоніда Тоцького (12.02.1932– 05.02.2022), художника-монументаліста, реставратора, який здійснив чималий внесок у відродження та розвиток українського мистецтва. Галерея «Українських апостолів» — це масштабна мистецько-психологічна вистава: з височінь історії до глядачів виразом очей промовляють славетні діячі української культури.

Видання підготовлено за підтримки Українського культурного фонду Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою автора

На обкладинці використано фрагмент роботи Л. Тоцького «Художник-реставратор. Автопортрет». 2013 На фронтисписі: Л. Тоцький на виставці персональних робіт у Національній спілці художників України. 2012

Мозаїка життя Леоніда Тоцького

2025-02-07T13:37:59+00:00

Книжку присвячено Леоніду Тоцькому (12.02.1932 — 05.02.2022), українському художнику-монументалісту, реставратору, майстру мозаїки, чия творчість є національним надбанням. Це перше ґрунтовне дослідження його художнього спадку, що складається з культурологічних студій, особистих спогадів митця і значної кількості ілюстрацій. Розраховано на фахівців і широке коло поціновувачів українського мистецтва.

Режисерська система: Горизонтальний аналіз

2025-02-09T15:50:25+00:00

Предмет цієї праці — режисерський метод, режисерська і театральна система: межі понять, їхня історія, ознаки і складові. У Передмові розглянуто історію питання і методологію дослідження, далі — історію боротьби за надання поняттям наукового статусу, і нареші в останньому розділі — основні елементи режисерської і театральної систем. Внутрішній сюжет, заради якого і здійснено це дослідження, розгортається як у самій праці, так і за її межами, він присвячений горизонтальному виміру історії, а також зв’язку режисерських систем із боротьбою культур. Визначені ознаки і зв’язки можуть бути використані у процесі аналізу режисерських і театральних систем, створення творчих портретів митців, дослідження історії театру і режисури. Працю адресовано студентам театральних вишів, практикам театру, дослідникам історії мистецтва.

Українська книга про Ріхарда Ваґнера

2025-02-13T10:21:56+00:00

У монографії, присвяченій 210-й річниці від дня народження Ріхарда Ваґнера, висвітлено рецепцію творчості митця в українській і світовій культурі, зокрема — у музичній культурі Києва, Львова й Одеси, проаналізовано особливості інтерпретації його творів вітчизняними виконавцями. Здійснено порівняльний аналіз творчих принципів Ваґнера і концептів як українських митців (Леся Курбаса, Станіслава Людкевича, Лесі Українки, Бориса Лятошинського, Кармелли Цепколенко), так і зарубіжних (Адольфа Аппіа, Бертольта Брехта, Сальваторе Шарріно та ін.). Бібліографія української ваґнеріани 1993-2022 років охоплює понад двісті праць українських дослідників. Видання адресовано культурологам та історикам мистецтва.

Творчість Олександра Стахова-Шульдиженка — спадщина, овіяна багатьма культурами

2025-02-07T11:27:24+00:00

У книзі розглядається творчість і біографія Олександра Стахова-Шульдиженка (1922–1988) — українського, британського і польського художника, оформлювача, монументаліста, теоретика мистецтва. Приділено увагу особливостям взаємодії персональної творчості з традиціями та стилістичними впливами культур різних країн. Простежено проблематику самоідентифікації митця та його адаптації до складних умов еміграції та репатріації. Висвітлено основні напрями творчості автора, їхня тематика й естетика. На ґрунті нових відкриттів у архівах і бібліотеках, суттєво уточнено факти біографії художника, запропоновано періодизацію його творчості.

Монографію видано в рамках фундаментального дослідження «Актуальні дискурси сучасної культури» Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України. Книга розрахована на фахівців у галузі сучасного мистецтва, мистецтвознавців, культурологів, студентів закладів вищої мистецької освіти та широкий загал читачів

Наративи українського скульптуротворення ХХ–ХХІ століть: в контексті творчості Володимира Протаса

2025-02-09T16:15:24+00:00

Монографія аналізує творчий доробок відомого українського скульптора Володимира Миколайовича Протаса (11.10.1954–21.06.2020), етапи діяльності якого осмислюються в контексті специфіки трансформацій арт-епістеми української культури зламу ХХ–ХХІ століть. Розгляд становлення самоідентифікаційних формотворчих якостей пластичного виразу скульптора спирається на рекогносцирування історико-філософського взаємозв’язку світоглядної моделі античних часів і транс-культурних патернів модерного, постмодерного досвіду з національними традиціями духотворення. Пильна увага приділяється критиці культуріндустріальних проявів ринкової ідеології глобалізованого капіталу, який визначає сучасний арт-mainstream, сприяючи ситуації домінування дизайну у статусі транс-дисциплінарної системної стратегії.

Дослідження розраховано на широку аудиторію фахівців та усіх, хто цікавиться не лише українською скульптурою, але й загальними проблемами сучасної культури і мистецтва.

Прогулянки з Наталкою

2025-02-07T13:03:08+00:00

Пропонований нарис є щоденником, написаним під час уявної прогулянки вздовж пам’ятників московськоукраїнських театральних стосунків і національної культурної спадщини, вздовж історії усвідомлення її кордонів, привласнення й очуження у часі московськоукраїнської війни. Хронологічні, сюжетні, композиційні і жанрові межі прогулянки визначено її місцем і часом — Прага, 8 квітня — 8 червня 2022 року.

Чаювання зі Станіславським

2025-02-07T12:19:24+00:00

Нарис присвячено зустрічі К. С. Станіславського з українською театральною культурою, спробам впровадження його методу в практику національного театру та інструментам щеплення його системи сценічному мистецтву України.

Сміх, автор, твір: З української візуальності 1960–2000-х

2025-05-21T08:22:28+00:00

У книзі художника, доктора філософських наук, професора Ольги Петрової «Сміх, автор, твір: З української візуальності 1960–2000-х» сміх та сміховиння визначилися змістовною та проблемною віссю тексту. Монографія унаочнює розвинене, нюансоване життя сміху у візуальній творчості українських художників 1960–1980-х (доба тоталітаризму), коли сміхова культура перебувала в андеграунді. Проаналізовано тему свободи художника та розвиток сміхової культури у 1990–2000-і в системі постмодерністської парадигми. Показано змістовне розмаїття сміху в мистецтві — від безжурного до іронічного, трагедійного, глузливого, «чорного гумору» тощо. Книга може зацікавити художників, культурологів і мистецтвознавців, а також широке коло читачів, які не байдужі до історії та форм прояву українського модерного мистецтва.

Палітра слів і барв скрижалі

2025-02-12T08:04:58+00:00

Історія знає немало особистостей, які у своїй творчості поєднували кілька видів мистецтва. У книжці йдеться про українських письменників, які виявляли свій талант не лише в слові, а й у фарбах і в олівці. Деяким з них доводилося вибирати між малюванням і письменством, а у деяких ці дві музи йшли з ними по життю паралельно. Тексти, часто помережані малюнками, чи окремі картини письменників сучасні дослідники розглядають як органічну цілісність. Коли ж художники, відкладаючи пензель, беруться за перо, вони змушують тим самим вводити у мистецтвознавчий і літературознавчий дискурси нові тлумачення і підходи. Отож поєднання різних емоційно-естетичних категорій утворює мистецький перетин або ж поліфонію, без якої складно відтворити різнобарвне буття.

Для культурологів, мистецтвознавців і літературознавців, а також широкого кола читачів.

Художник театру Анатолій Петрицький: практика та експеримент в українській сценографії ХХ століття

2025-02-12T08:30:43+00:00

У монографії розглянуто сценографічну діяльність видатного українського художника театру ХХ століття — Анатолія Петрицького. Презентовано широкий спектр соціальних та історико-культурних аспектів ХХ століття. Проаналізовано основні етапи становлення творчої особистості художника: від початкових презентацій до конструктивістських проєктів 1920-х та живописних 1950-х, що стали знаковими подіями у культурному житті країни. Розглянуто основи діяльності широкого кола представників української інтелігенції, які доклали значних зусиль для формування значущих культуротворчих феноменів. Дослідження розраховане на культурологів, істориків театру та образотворчого мистецтва, студентів відповідних вищих учбових закладів та широкий загал читачів.

Онтологія віртуального простору

2025-02-13T11:12:18+00:00

Монографію присвячено вивченню перипетій екранної культури — від «традиційної» кінокласики до найсучасніших проєктів цифрового відео та творчих практик contemporary art початку ХХІ століття. Серед ризоматичних переплетень проблемного поля екранознавства у соціокультурному мультиверсумі сьогодення виокремлено та системно розглянуто актуальні питання різнобічного осмислення особливостей фазового переходу до епохи дигіталізації, визначення місця людини в умовах екранної конвергентності та «примусу до віртуального», загострення катастрофічно-есхатологічного мислення, поширення ідей трансгуманізму, гендерної ідентифікації тощо.

Приділено увагу взаємозближенню екранологічних штудій з іншими дискурсами наукового знання та різними форматами screen-репрезентацій.

La Biennale di Venezia: Мотори арту

2025-02-12T14:46:33+00:00

Монографія присвячена непересічним особистостям організаторів славетних Венеційських бієнале: президентам, комісарам, кураторам проектів, меценатам, ідеологам, симпатикам, почасти — художнім критикам та митцям-учасникам, а також окремим персонам, котрі намагалися перешкодити проведенню арт-заходу (звісно, це їм не вдалося). Також дане видання висвітлює окремі історико-просторові проблеми італійської арт-інституції, віхи її творчого шляху та виклики часу, які перед нею поставали упродовж 1895–2019 рр., крім того — питання української участі в світовому культурному процесі. Більшість використаного та процитованого, нами й перекладеного матеріалу є ексклюзивним у вітчизняній мистецтвознавчій практиці.

Хрещатик – комунікатор між часами

2025-05-16T11:23:23+00:00

Книга присвячена Головній вулиці і площі не тільки столиці, але і всієї України. Розглядаються примусові трансформації Хрещатика у 1930-х роках; перипетії конкурсних змагань 1940-х років стосовно пошуку кращих концептуальних рішень повоєнного розпланування і стилістичних орієнтирів, досвід відбудовчих робіт.

Окремим розділом представлено десять архітектурних есеїв повоєнного Хрещатика, в яких розкривається зашифрований авторами зміст створених архітектурних форм. Викладено наслідки публічного усвідомлення подій Революції Гідності у вигляді результатів двох Міжнародних архітектурних конкурсів 2015–2018 років.

Мистецтво Майдану

2025-05-16T12:05:44+00:00

Книга «Мистецтво Майдану» Наталії Мусієнко досліджує вибух мистецької креативності у всій її різноманітності під час Революції Гідності на Майдані 2013–2014 рр. у Києві, а також діяльність Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться цим пасіонарним періодом в історії України ХХІ століття.

Последнее время

2025-05-20T10:32:55+00:00

Contemporary art України — від андеграунду до мейнстріму

2025-05-20T10:07:54+00:00

У науковому дослідженні автор книги, мистецтвознавець і художник Гліб Вишеславський, на прикладі художнього руху «Нова хвиля» знайомить читачів із метаморфозами, що відбувалися у культурі СРСР та України наприкінці 1980-х — початку 1990-х років у зв’язку зі змінами у геополітиці. Чорнобильська катастрофа, падіння Берлінського муру, Перебудова і розпад імперії СРСР, утворення незалежної України — всі ці події різною мірою позначилися на долях людей, змінили їхній світогляд і мистецьке життя.

Творчість митців «Нової хвилі» розпочала новий етап у культурі України, коли замкнуте цензурою життя вийшло з підпілля до публіки та зустрілося зі світовими тенденціями contemporary art. З’явилася нова тематика, нові експериментальні художні техніки, змінилися ролі творців і глядачів; а кінець дискурсу «офіційне мистецтво — нонконформізм» і початок нового «мейнстрім — маргінальність» супроводжувалися поширенням естетики постмодернізму. У книзі досліджено «Нову хвилю» у двох іпостасях — як художній рух і як соціокультурну спільноту, від її виникнення — до перевтілення у множинність клієнтел, котрі з часом увійшли до мейнстріму. Митцям довелося розв’язувати проблеми, які, багато в чому, залишаються актуальними й зараз.

Монографія видана в рамках фундаментального дослідження «Сучасні проблеми українського мистецтвознавства» і розрахована на фахівців у галузі сучасного мистецтва, мистецтвознавців, культурологів, студентів відповідних вищих учбових закладів та широкий загал читачів.

Мистецтво посткультури: тенденції, ризики, перспективи

2025-05-20T12:09:42+00:00

Монографія досліджує чинники виникнення феномену посткультури та в його контексті особливості функціонування сучасного мистецтва, диференційованого художніми парадигмами модернізму, постмодернізму та post-постмодернізму, зокрема в аспекті contemporary art. Науково-критична сфокусованість на генезі та критеріях вивчення онтологічної специфіки становлення мистецтва посткультури в сучасному гуманітарному дискурсі детермінована традиціями філософсько-методологічного інструментарію, притаманному зокрема Франкфуртської філософської школі. Монографія розглядає культурологічні аспекти взаємодії сучасних мистецьких практик з діджитальним досвідом софт-культури в умовах культивації культурно-історичної амнезії та гібридних технологій культуріндустріальних інформаційних просторів посткультури; з’ясовує ризики процесів реїфікації, нівелюючих тенденції самоідентифікації національного образотворення та деформуючих культурну пам’ять суспільної свідомості; але разом з тим автор намагається в сучасній турбулентності культурно-мистецького руху знайти ознаки майбутнього «трансцендентного проєкту», на реальність здійснення якого сподівався Г.Маркузе. Аргументаційна база наукового дослідження спирається на місткий корпус аналітичних міркувань відомих західних і вітчизняних фахівців.

Для усіх, хто цікавиться культурологічними питаннями сучасного цивілізаційного розвитку.

Художник Ольга Петрова в текстах сучасників

2025-05-16T12:44:13+00:00

У збірці оприлюднено культурологічні, мистецтвознавчі статті, окремі рецензії та відгуки на творчість Ольги Петрової як художника. Її мистецтвознавчий доробок авторупорядник книги свідомо залишила поза увагою як окрему, дуалістичну рису творчої особистості. У пропонованих текстах з панорамною розлогістю простежено шлях мисткині з 1965 по 2020 рік. Збірка перетворилася на віртуальний «культурологічно-дискусійний клуб», до якого долучилися автори різних поколінь. Їхня спільність у тому, що всі вони — сучасники художниці, всі заінтриговані її творчістю, про яку говорять небайдужим словом — яскраво, аналітично. В сукупності думки інтелектуалів на тлі портрета одного художника пропонують читачеві ширшу картину розвитку вітчизняного мистецтва в час переходу до вільного творчого процесу в Україні наприкінці ХХ — на початку ХХІ століть.

Збірка архівованих текстів буде у нагоді сучасним мистецтвознавцям, естетикам та журналістам. Для майбутнього історика мистецтва вона постане як синтетична картина, в якій жанрова оригінальність представлена з артистичною вишуканістю.

Борис Лятошинський і польська культура: комунікації, колаборації, концепти

2025-05-20T11:43:15+00:00

Порушується питання культуротворчої ролі українського композитора Бориса Лятошинського (1895–1968) в історії української культури, розглянутої на підставі ініційованих митцем українсько-польських діалогів.

Оскільки польський компонент життєтворчості Лятошинського є малодослідженою цариною, комунікативна реконструкція цього контенту його буття дозволила скласти комплексне уявлення про ціннісні світи творчості композитора і його процесивне вписування в просторінь українського ментального образу культури як одного з головних світоглядних наративів.

Розраховано на фахівців з історії культури, студентів і викладачів мистецьких вишів, а також широке коло читачів, небайдужих до проблем української культури ХХ століття та її кроскультурних обставин.

Театральна культура України : Сценарії. Ролі. Статуси

2025-05-19T14:28:39+00:00

Цю працю присвячено культурним сценаріям, якими було визначено поведінку виробників, замовників і споживачів театрального мистецтва в Україні. Ці сценарії зафіксовано у термінах і поняттях, оперуючи якими розповідали про театр свого часу наші попередники, а сьогодні, дуже часто керуючись тими самими або ж іншими формулами, розмірковуємо про мистецтво і ми. Прагнучи відтворити внутрішню (за П. Руліним) історію театру, автор зосередив увагу на історії загальних, типових явищ, зафіксованих у термінах і поняттях, а не явищ одиничних — митців та їхніх творів; відмовляючись від рейтингів і статусів зосереджував увагу на вивченні механізмів створення мистецьких репутацій.

Пропонована праця узагальнює і доповнює попередні авторські публікації, присвячені театральній культурі України (зокрема праці останніх років — «Театрознавство: Предметне поле», «Структура культурної революції: Сценарії і ролі» та ін.). Однак цією працею не завершується дослідження, а лише фіксується один з етапів вивчення неохопної і надзвичайно актуальної для історії театральної культури теми.

Цю публікацію здійснено як демо- або бета-версію, limited edition, розширену горизонтально і вертикально, що умовно можна позначити як друге виправлене і доповнене видання, вимушений backup, зумовлений пандемією.

Свободная атональность

2025-05-20T09:25:07+00:00

Книга «Свободная атональность» написана вне жанра. Ее даже нельзя отнести к так называемым «открытым произведениям». Она спровоцирована творчеством известного художника Виктора Сидоренко, но не является прямым комментарием к его живописи. Его работы — детонатор. Голос художника — прима, текст книги — секунда, втора. Он говорит: «Посмотрите!», текст: «Услышьте…». Разные пути к одному и тому же.

Свободная атональность упоминается редко — она проявляется по умолчанию, на нейтральных полосах видимости, по ту сторону слова, в молчании музыки, поэзии, живописи, философии… В книге действует своего рода принцип неопределенности, жизнь атональности как музыки диалектики, а не знания о ней. А-тональность — «персонифицированное» «Ни-что», одинокое в своей отрицательности. Это требует доверия, прежде всего, к своим чувствам, абсолютного слуха и зрения, но недоверия мышлению. Эта книга — «Теория невероятности», обращенная к чувствам, аналога которым нет. Причинно-следственные связи бессильны. Есть только логика и поэтика свободы. Зрение видимости.

Эта книга — для тех, кто не задает вопрос «Зачем все это?»